Олег Дончев і його сім’я з Маріуполя живуть за принципом zero waste або «нуль відходів» – вони намагаються не купувати продукти і товари, які після споживання не можна віддати на вторинну переробку. Сьогодні Дончеви викидають близько двох кілограмів сміття на місяць, більшу частину з якого складають засоби особистої гігієни, упаковки від ліків і косметики, без яких не можна обійтися.
Олег розповів, як змінився побут його сім’ї, як вдалося впровадити ті ж правила на роботі і наскільки складно жити без сміття. Детальніше про це читайте в нашому матеріалі на mariupol.name.
З чого все почалося
Олег вже багато років займається екоактівізмом. А сім років тому почав сортувати сміття на органіку і неорганіку. За його словами, це не сталося в один момент. Якби чоловік був одинаком, може і міг змінити спосіб життя хоч з завтрашнього дня. А так знадобилося півроку, щоб переконати домочадців і поступово привчити їх до цієї справи.
Саму звичку сортувати сміття Олегу колись давно прищепила мама – вся їхня сім’я збирала паперові відходи і здавала макулатуру. У них з самого дитинства було заведено, що кожен квиток відкладався в макулатуру. Мама Олега була в цьому відношенні дуже суворою. Тому з папером питання не стояло, він і так повністю відсортовувався, а це ж чималий відсоток сміття.
Цю ж традицію Дончев ввів і у власній родині, вона стала першим кроком на їх шляху до повної відмови від сміття. Хоча іноді його дружина і дочка все ж відступають від правил. Наприклад, дочка – студентка. Не можна ж контролювати все. Хтось пригостив кавою або цукеркою, а вона донесла до будинку стаканчик або обгортку. Зараз 90% цукерок, які постачаються, роблять зі складних композитних матеріалів, які переробити неможливо. Обгортки, нехай навіть від десяти цукерок – це сміття, яке потрібно складати, розуміючи, що його вже нікуди не дінеш. Його можна тільки спалити, але це робиться при дуже високих температурах.
Про покупки у магазинах
Один з головних принципів «зіроу вейст» – не купувати нічого зайвого. Олег Дончев рекомендує завжди думати про те, якої шкоди це завдасть навколишньому середовищу. Під табу потрапляє все, що можна здати на вторинну переробку. Найкращий варіант – повторне використання.
Одноразові речі забирають велику кількість бюджету, причому дуже непомітно для людини. У родині маріупольчанина віддають перевагу якісним речам, які могли б служити якомога довше.
В першу чергу сім’я відмовилася від полістирольних піддонів, в яких продають багато продуктів в супермаркетах. Потім від стрейч-плівки, яка часто йшла «рука в руку» з піддонами. Продукти намагаються купувати на ринку або в магазинах, де не потрібні наклейки, щоб зважити товар.
Для овочів і фруктів у них є фруктовки – невеликі мішечки, виготовлені з дрібнопористий напівпрозорих тканин, наприклад, з фатину. Він буває різної щільності і досить зносостійкий. Фруктовки займають дуже мало місця, в сірникову колобок можна покласти парочку таких. У них можна принести два кілограми фруктів і це не викликає подиву на касі.
Ніякого м’яса!
Також сім’я Олега вирішила відмовилася від м’яса. Все з тих же причин – це допомагає швидше наблизитися до «нуля відходів». М’ясо намагаються продати або на пластикових піддонах, або в плівці. І це відразу збільшує кількість відходів. Звичайно, можна було б складати м’ясо при покупці в свою тару, але в багатьох магазинах продавці відмовлялися це робити.
Сильно полегшує завдання життя в приватному будинку, що дозволяє компостувати органічні відходи. Олег не приховує – раз на півроку до нього додому потрапляють поліетиленові пакети. Але жителі Маріуполя знайшли вихід: серед їхніх знайомих є жінка, яка займається рукоділлям і може в’язати килимки з поліетиленових пакетів.
Більшість побутової хімії продається в пластиковій упаковці, але сім’я Олега намагається купувати пластик з особливим маркуванням, який приймають в пунктах збору, або біорозкладаний пластик.
На роботі і з друзями ті ж правила
Олег працює в будівельній сфері і намагається дотримуватися на роботі принципів «нуль відходів». Але від паперу повністю відмовитися не вдалося. Хоча папір завжди можна здати на вторинну переробку, але чоловік вважає за краще оформляти документи в електронному форматі. За останні два роки він зробив лише два паперових договори. А взагалі основна його робота – це ремонт вікон і виміри, що цілком екологічно. Пластикові вікна відмінно переробляються і всі відходи забирають на сировину для підвіконь і профілів.
За словами Олега, друзі і родичі реагують дуже позитивно. Багато обіцяють почати сортування «вже наступного тижня», правда, на практиці до цього так і не доходить. Зате завжди намагаються дарувати «правильні» подарунки і дотримуватися правил сім’ї Дончевих, приходячи в гості.
Люди вже років десять виступають противниками непотрібних речей і завжди жорстко висловлювалися в цьому напрямку. У них не люблять букети і всі друзі знають, що вони не сприймають зрізаних квітів. Раніше їм дарували квіти в горщиках, але в будинку вже не так багато місця.
Незважаючи на те, що сім’я Дончевих намагається максимально наблизитися до позначки в нуль, сам екоактивісти вважає, що в наших реаліях це вкрай складно. Олег схильний вважати, що поняття «нуль сміття» не існує. Тому що навіть засновниця руху, Беа Джонсон, не досягла повної відсутності відходів.
Інші прихильники усвідомленого споживання
Сім’я Дончевих – не єдині маріупольчани, які прагнуть якщо не до повної відмови від пластику, то хоча б мінімізувати його кількість в побуті. Наприклад, для студента Олександра Ганича еко є частиною життя. Почалося з того, що десь в мережі хлопець побачив відео масштабів звалищ і мертвих тварин від поліетилену. З тих пір почав потрохи зменшувати кількість пакетиків.
SMM-менеджерка Віра Процька зауважує, як багато люди залишають після себе сміття, яке неможливо переробити. Зараз вона намагається сортувати ТПВ (тверді побутові відходи), використовувати екосумки, купувати каву в свою чашку. Пляшки залишає під під’їздом і їх забирають двірники або бездомні, робить покупки з фруктовками й екосумками. Завжди носить їх з собою, якщо планує зайти в магазин за овочами або фруктами.
Ольга Золотухіна, активістка руху «Марiуполь Сортує!» розповідає, що у неї все склалося природним чином: задовго до діяльності групи «Марiуполь Сортує!» вона окремо збирала пляшки (ПЕТ) і в усьому використовувала рециклінг по максимуму. В її родині було розуміння того, що споживчих товарів занадто багато і на це йдуть ресурси планети, які небезмежні. Пляшки ПЕТ (термопластик) сортує вже близько 10 років.