Пандемія коронавірусу і карантин обмежили можливість маріупольців, як і інших жителів Землі, подорожувати по різних країнах. Однак не варто засмучуватися, адже багато унікальних місць і чудес природи знаходяться у нас буквально під носом. Ми зібрали в одну добірку п’ять локацій Донецької області, обов’язкових для відвідування туристами. Вони примітні не тільки своєю атмосферою і красою, а й невинно чистою екологією і незаплямованістю відходами людської життєдіяльності. Більш детально читайте далі на mariupol.name.
Стародавні крейдяні скелі
Донецька область славиться не тільки териконами. У Костянтинівському районі, біля села Білокузьминівка є геологічна пам’ятка природи місцевого значення – 25-метрові крейдяні скелі віком близько 90 мільйонів років. Вони складаються з відкладень останнього періоду мезозойської ери, які сформувалися в чистих теплих морських водах з невеликих морських організмів з вапняним скелетом (так, на цьому місці було море).
Скелі повністю позбавлені рослинності, тільки біля підніжжя ростуть жовтець, конюшина, герань. Неподалік від гори виявлена стоянка первісної людини з майстерні з обробки кременю, здобувався в цій горі. Білокузьминівські скелі популярні серед скелелазів і туристів. Хочете яскравих вражень і приголомшливих фотографій? Вам сюди!

Клебан-Бик
Ще одне прекрасне місце для «поїздки вихідного дня» – регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик». Він також розташований в Костянтинівському районі, на берегах Клебан-Бикського водосховища. Тут відпочиваючих чекають різноманітні мальовничі ландшафти, придатні для різних видів відпочинку: наметовий табір, риболовля, плавання. Є туристична стежка через крейдяні скелі, сформовані близько 90 млн років тому.
На території парку є геологічна пам’ятна природи «Клебан-Бикське оголення»: тут на території 60 га на поверхню виходять дуже древні гірські породи, які утворилися в прибережних ділянках старовинного Пермського моря (існувало близько 285 млн років тому). Так що доторкнутися до каміння, серед яких колись снували динозаври – реально!
Клебан-Бикське оголення складено яскравозабарвленими пісковиками з прошарками вапняків. Він має гірські риси і характеризується поєднанням гряд, останців, великих корінних порід, які виступають на поверхню великими пасмами. До нас дійшли сліди незвичайного розквіту доісторичної рослинності у вигляді скам’янілих решток рослин, коралів, молюсків, які можна зустріти на лівому стрімкому березі водосховища.

Кам’яні могили
Величезний степовий природний заповідник розкинувся на 400 га в Донецькій і Запорізькій областях, біля села Назарівка. Він являє собою ланцюг гір висотою 50-70 м посеред степу, що утворилися 2 мільярди років тому через виверження вулкана. Висота вершин досягає 200 м.
Між скелями – ділянки степу, всіяні десятками видів рідкісних червонокнижних рослин, сотнями поширених видів рослин, мохів, грибів, папоротей. У центральній частині заповідника можна побачити стародавніх кам’яних баб, а по периметру – скіфські поховальні кургани. Є версія, що тут знаходився вівтар бога стародавніх скіфів Ареса. Також ймовірно, що 31 травня 1223 року на території Кам’яних могил розташовувався укріплений табір київського князя Мстислава під час битви на Калці. Ще одне приголомшливе місце, яке дозволить доторкнутися до історії.

Найбільшою пам’яткою заповідника, безумовно, є камінь на вершині гори Гостра, західна сторона якого покрита загадковими письменами. Краї поглиблень гладкі й рівні. Камінь цілком з рожевого граніту, поверхня на 80% покрита різними видами мохів, що особливо ускладнює аналіз. Основний загадкою є яскраво виражений тризуб з симетричними розмірами в центрі композиції. На жаль, незважаючи на явну унікальність символіки і стилю виконання, камінь не внесений до путівника по заповіднику і не згадується ні в одному довіднику або енциклопедії по українській культурі та історії.
Святі гори
Національний природний парк «Святі гори» розташований в північній частині області в трьох районах: Слов’янському, Лиманському і Бахмутському, уздовж лівого берега річки Сіверський Донець. Він славиться не тільки храмом, розташованим на крейдяних горах, а й рідкісними рослини давнини. Наприклад, тут росте сосна крейдяна, що збереглася ще з дольодовикового періоду.
Всього на території парку зростає майже тисяча видів рослин, з них близько півсотні занесені в Червону книгу, а також мешкають рідкісні тварини. На території Національного парку можна знайти найбільший в області дібровний масив, соснові насадження, 600-річний дуб, заказник, де навесні цвітуть міріади конвалій, озера, болото. Сюди варто приїжджати за враженнями, ковтком свіжого повітря і відокремленим відпочинком.

На території парку знаходиться 129 об’єктів археології (від палеоліту до середньовіччя) і 73 пам’ятника історії. У 1980 році на території колишнього Свято-Успенського монастиря був заснований Святогірський державний історико-архітектурний заповідник. Основу комплексу пам’яток заповідника складає Свято-Успенська Святогірська лавра, розташована на скелястому правому березі Сіверського Дінця. До комплексу історичних пам’ятників також відноситься монументальна скульптура Артема роботи І. П. Кавалерідзе.
На території парку побудовані шосейні і залізні дороги, розташований ряд населених пунктів. З півдня до території парку примикає місто Слов’янськ.
Блакитні озера

Якщо ви вирішили відвідати Святогір’я, не полінуйтеся заїхати на Блакитні озера, розташовані біля населеного пункту Щурово, в Лиманському районі. Озера являють собою піщані кар’єри, заповнені в 60-х роках джерельною водою.
Вода в озерах ніколи не застоюється через те, що підземні джерела постійно підтримують однаковий рівень води. Кришталево-чиста прохолодна вода, пряний аромат сосен, щільним кільцем оточують озера, є велика кількість риби. Блакитні озера стали одним з найпривабливіших місць для літнього відпочинку в Донецькій області.